Велич Руських воріт. Фото Комарової Ольги (2011)

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

Руські ворота. Фото Комарової Ольги (2011)

Руські ворота, на мій погляд, є незмінно найвеличнішою спорудою фортифікаційного комплексу, котрий розмістився у каньйоні навколо Старого міста. Тому вони аж ніяк не обділені увагою мого фотооб’єктива.

Read the rest of this entry »

Відбудова собору святого благовірного князя Олександра Невського

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

Собор святого благовірного князя Олександра Невського. Архівне фото

На конкурс
2 травня 1891р. першосвященний Дмитрій – єпископ Подільський і Брацлавський, урочисто заклав перший камінь у фундамент майбутнього храму. Будівництво його було приурочено до сторіччя приєднання Поділля до Росії. Були присутні близько 100 осіб духовного звання, міська влада, військові, чиновники, міщани та учні гімназії. Храм зводився на добровільні пожертви православних людей, значні асигнування Священного Синоду та державних установ. Є відомості про участь у цій добрій справі святого Іоанна Кронштадського [2].</p>

Read the rest of this entry »

Зміни на топонімічній карті Кам’янця-Подільського за доби незалежності

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

На конкурс
Зі здобуттям Україною незалежності розпочинається процес перейменування радянських ідеологічно навантажених топонімів на ті, які відображають історичний, державний та культурний розвиток нашої держави. Проблема висвітлена лише частково на даний час. Проте до друку готується колективна монографія О.В. Будзея, В.С. Прокопчука та І.О. Старенького «Топонімічний словник Кам’янця-Подільського», де в повній мірі будуть відображені досліджувані процеси. </p>

Read the rest of this entry »

З Днем працівника освіти!!!

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

Шановні освітяни!
Адміністрація сайту “Кам’янець-Подільський історичний” щиро вітає Вас із професійним святом. У наш з Вами непростий час, на плечі працівників освіти лягає відповідальність за навчальний процес молодого покоління українців, а отже Ви фактично відповідаєте за те, яким буде майбутнє нашої держави.</p>

Read the rest of this entry »

Щиро вітаємо Володимира Анатолійовича Дубінського з Днем народження!!!

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

25 вересня свій День народження відзначає один з найактивніших учасників нашого проекту Володимир Анатолійович Дубінський.

Read the rest of this entry »

Випробування незалежністю

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

Ейфорія повязана з проголошенням незалежності України, можна сказати, минула через рік, коли зникли продукти на полицях, а значна частина населення опинилася на краю бідності. І відразу ж почалась ностальгія за минулим: мовляв в СРСР хліб був по 8 коп, а м’яco…. І ці  думки й досі панують у суспільстві, особливо серед людей старшого віку. Звичайно ніхто не сумує за репресіями, цензурою, відсутністю права голосу. І не дивно , адже нам притаманна ідеалізація минулого, не залежно від того хто би був при владі:  комуністи, демократи чи царська влада. «От колись було, а зараз, незалежність, що нам з неї!», – можна частенько почути від бабусі в маршрутці. А що ви хотіли отримати від неї? Адже незалежність – це перш за все можливість робити власний вибір. Вільний – це той, хто відповідає за власне життя! Можна сподіватися (хоча доречно!), що Росія чи Євросоюз прийдуть і розвяжуть всі наші проблеми, але потрібно, насамперед, будувати власну державу. Тому, 8 вересня на історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету відбувся круглий стіл на тему «Незалежність України: проблеми, поступ, перспективи». Організація роботи столу проходила з ініціативи методичної ради та деканату історичного факультету, координаційної ради громадсько-політичного руху «Гідність» (представники: О. Демчук, С. Полятинчук, М. Аносов та ін.) та МО політичної партії «Наша Україна» (голова В. Дубінський).

Read the rest of this entry »

Завальнюк О.М., Комарніцький О.Б. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

Відродження незалежної Української держави у 1991 році стало величезною подією новітньої історії України, яка на відстані двох десятиліть сприймається як необхідний, закономірний резуль­тат довготривалої ходи української спільноти, усвідомленої потреби консолідації українців на засадах національної, політичної і куль­турної традиції, визнаних у світі загальнолюдських цінностей, витво­рення і застосування механізмів прискореного національного розвит­ку, а відтак й інтеграції у європейський економічний, політичний і культурно-освітній простір.

Read the rest of this entry »

Шановні кам’янчани !

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

Адміністрація сайту “Кам’янець-Подільський історичний” (www.kampod.name) при підтримці МО політичної партії “Наша Україна” запрошують Вас взяти участь у VІ конкурсі учнівських і студентських наукових робіт на тему: “Кам’янеччина в добу незалежності: здобутки, проблеми та перспективи”, який триватиме з 5 вересня по 15 листопада 2011 року.

До участі в конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх навчальних закладів і студентська молодь. Приймаються статті, повідомлення, дослідження і проекти, що мають наукову і практичну цінність. За результатами конкурсу планується видання збірника. Переможці й учасники конкурсу отримують призи.

Чекаємо на Ваші роботи! Бажаємо наснаги, успіхів та удачі!

Read the rest of this entry »

Підсумки V конкурсу – хороший крок молоді у вивченні історії Кам’янця-Подільського

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

Традиційно сайт «Кам’янець-Подільський історичний» (www.kampod.name) за підтримки МО політичної партії «Наша Україна» (голова – В. Дубінський) і голови міського осередку Національної спілки краєзнавців України О. Комарніцького провели конкурс студентських та учнівських науково-популярних робіт з історії міста. Цьогорічний, уже V конкурс, проходив на тему «Видатні люди Кам’янця в історії та сьогоденні», підсумки якого підбито на історичному факультеті К-ПНУ імені Івана Огієнка.

Read the rest of this entry »

Дністровська співуча птаха

Originally published at Кам'янець-Подільський історичний. Please leave any comments there.

На конкурс

Та вертається з часом все

І нікого ніхто не стер…

Через пам’ять тече Дністер,

Голос твій у віки несе…

Тендітна та світловолоса, наче ангел, вона спустилась на буковинську землю,аби вразити весь світ своїм чарівним голосом. Ім’я співучому ангелу – Лідія Липковська, всесвітньовідома оперна діва, щира патріотка і талановита жінка. Сьогодні в Бабині лише стара груша вказує на місце,де посеред розкішного фруктового саду стояла колись сільська двокласна школа. Там, у родині народного вчителя Якова Івановича Липковського і його дружини Домініки Валер’янівни 28 квітня (10 травня) 1884 року з’явилася донечка Ліда.

У дитинстві, як і всі діти, гралася під липою в дворі школи, пасла корів, плела віночки, співала. Так співати, як вона, ніхто не вмів. Голос мала, як дзвіночок. Здається, що любов до співу і призначення стати артисткою були генетично закодовані в ній і народилася разом з нею. У своїх мемуарах, Лідія Яківна пригадувала, як уже з раннього дитинства пристрасно мріяла про театр, про артистичне майбутнє: «Обставини, в яких я жила до 12 років, не сприяли розвитку мого музичного обдаровання… Глухе село Бабин на тихому Дністрі, скромна родина народного вчителя, відсутність будь-якого інструмента і якої б то не було музики, окрім хорового співу, все це не могло сприяти розвиткові і прояву мого хисту. Тим не менш, ніхто не заважав мені співати народні пісні і мріяти вчитися співу і стати артисткою» [4, с. 1].

Лідія Липковська

З п’яти років виспівувала мов пташка, натхненно і радісно. Дарма, що єдиним вдячним слухачем був сільський священик, який завжди хвалив її і давав якийсь гріш на гостинці. «У сім’ї, – згадує Липковська, – забавлялись моєю пристрастю до співу, не надаючи цьому серйозного значення, багато сміялися з дівчинки-оригіналки, що уявляла себе майбутньою співачкою і мріяла про театр. Я задихалася в цій сільській глушині, мене кликав кудись якийсь таємний голос, і я часто, не тямлячись, втікала з дому, бажаючи потрапити в якесь місто, де я думала знайти хоч щось схоже на театр. Бідна мама ловила мене за лісом, приводила за руку уперту вередливу дівчинку і спересердя називала мене «ненормальною дитиною» [1, с. 26]. Батьки Лідії не бажали своїй дитині такого майбутнього. Та долі, як кажуть, і конем не об’їдеш. Так, мабуть, було їй на роду написано – звідати палку всенародну любов і холодну порожнечу самотності, осяйні вершини світової слави і гіркоту поневірянь та злиднів.

Read the rest of this entry »